- законний
- -а, -е.1) Який спирається на закон (у 1 знач.), здійснюється або відбувається відповідно до закону. || Встановлений законом. || Який має право на що-небудь. || розм. Справжній, непідроблений.••
Зако́нний шлюб — шлюб, юридично оформлений відповідно до чинного закону. **
Зако́нні платі́жні за́соби — грошові знаки, які згідно з діючим у країні законом є обов'язковими до приймання як засіб платежу на території даної країни (банківські білети центрального банку країни – банкноти, казначейські білети, розмінні монети).
2) Який має підставу; справедливий. || Закономірний, природний.3) заст. Відповідний до звичаю, передбачений певним обрядом.4) перен., розм. Такий, який потрібен, хороший.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.